Дощить.
Осінь.
Скоро зима.
Все іде, як і повинно іти. Тільки здається, що якшо взяти себе в руки то все можна змінити в один момент. Замалий коефіцієнт сили волі у нас. Ми всі однакові.
У мене за останні роки нічого особливо не змінилось.
Далі від дому, ближче до мрії.
Людська раса так і не піднялась в моїх очах, а ще більше впала тягнучи за собою частку і тих хто був на вершині еволюції.
Хтось зараз народився, хтось заговорив уперше, хтось пішов у школу чи вже й здав перший екзамен. Чи знову кохання і у когось весілля, радість, щастя, справи, справи, справи, справи. "Справи?" Мало відпочинку. Все не так як хотілось.
Не так солодко, як 15 років тому ...
А потім старість. Сумна , не весела.
Один довгий момент очікування смерті.
Все іде, як і повинно іти.
Скоро літо
Весна.
Дощить.
Немає коментарів:
Дописати коментар