Пропахане поле - приковані й досі ,
бракована доля , заляканий досвід
Закохані в прозу , покусані осами ,
На їжу дозвіл , мовчки попросите .


Холодно осінью , по дощу босими ,
Знаю не хочете , я вірю зможете ,
Прийде той час , хоча ми й обгороджені ,
Сльози і біль , для того й народжені .


Виріж і все тоді , ріж і мене бери ,
Вирішив треба йти , хочу себе знайти .
Може вже і не встиг , мало в житті інтриг ,
Краще померти , чим чути постійно крик .


Пропахане поле - приковані й досі ,
бракована доля , заляканий досвід
Закохані в прозу , покусані осами ,
На їжу дозвіл , мовчки попросите .

28.11.2011