Фобія брехні чи паранойя, 

  Може я це ти? Ні? То хто Я?  

  

Де більше правди в словах чи поступках
За посмішками клоунів бачу лише муки
А може вибору зовсім нема тепер
Може цей біль за дверима розвеселить тебе


Хочеш подарую квіти які не вьянуть
А завтра рано поряд з твоїм і мій поставлять ?
нікому не потрібна вистава , як і мої справи
Не здаватись говорили ті що вже немає їх


Посміхнись , ти ж так любиш промені сонця ,
Але знову зима тепла немає зовсім
ти до кінця дослухай будь ласка потім іди
Ми так не схожі , але зараз , як дві каплі води.


один на один , Як тоді , я і ти,
Кайдани і замки , закуті думки .
Хід за життя чи просто спасіння
Продажні усі навіть твоя віра

Червень 2011 

Холодні будні у грудні навколо трутні
Занадто брудні вулиці пари шлюбні
Брешуть один одному ліхтарі косі
Лікарі усі лікують тих що мруть у сні

Шукають алібі , от якби , але ні ,
Уже аж мокрі від свої вічної брехні .
Пригнічені затоптані таланту вогні
У руці купюри , не принесуть свободи їм

Синдром Вертера , вчора тут смерть була ,
Вчора тут був страх , в якому істина .
Може покаємся , ні уже пізно нам
уже вікна забиті до весни пізньої

Відстані , відчуття , думки зїдають віру
Параноя нерви кілограми диму
Мрія все далі , негатив на папірус ,
Всередині пустота , всередині вірус

Липень 2011 

 

Наверно трудно быть Богом -
Трудно управлять больными зрителями -
Доктора в палатах - видели мы!.."